Звіт декана юридичного факультету Петра Станіславовича Пацурківського про виконання посадових обов’язків у 2018 році

ЗВІТ
декана юридичного факультету
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
професора Пацурківського Петра Станіславовича
про виконання посадових обов’язків у 2018 році
«Формули успіху факультету»

Звітуючи перед трудовим колективом факультету про свою роботу як декана факультету у 2017 році, я вдався до образного порівняння посадових обов’язків декана факультету із функціональними обов’язками тренера національної збірної країни з футболу.

В умовах сучасної швидкоплинної дійсності, з її глибинними трансформаційними процесами, можливо, буде ще адекватнішим порівняння посадових обов’язків декана факультету з функціональними обов’язками капітана морського лайнера, який розпочав своє плавання із затишної гавані Старого світу і тримає курс до омріяних берегів Нового світу крізь тумани, айсберги, шторми та безліч інших перешкод, найнебезпечніші з яких не за бортом у бурхливому океані, а на його кораблі.

Що є омріяним Новим світом для нашого юридичного факультету? Ним є нові цінності, які постали перед нами як історичний виклик і очікують на нашу відповідь. Проблемі ціннісних викликів нашому юридичному факультету останніми роками ми приділяємо все більшу увагу. Зокрема, у вересні 2017 р. з моєї ініціативи було проведено першу відкриту факультетську конференцію «Ціннісні виклики юридичному факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича», а всередині травня 2018 р. другу таку конференцію.

В тім числі і завдяки їм ми з’ясували, що найголовнішим таким викликом нашому факультету є потреба досягнення такої якості фахової підготовки правників на факультеті, яка б відповідала не лише найвищим національним критеріям, але й стандартам європейським та світовим. Ми добре знаємо, що у такої постановки питання є чимало скептиків і навіть критиків, в тім числі і серед нас. Але вовка боятися – в ліс не ходити.

Другим таким викликом нашому факультету є необхідність неухильного утвердження у нашому повсякденному бутті принципів і правил академічної доброчесності та доброчесності загалом. Це також наша фундаментальна цінність, яка робить наше життя змістовнішим та щасливішим, допомагає нам успішніше здійснювати нашу основоположну місію.

Третім ціннісним викликом нашому факультету є нагальна потреба стати повністю відкритими у своїй навчальній, науковій та іншій діяльності не лише перед абітурієнтами, студентами та їх батьками, але й перед усім вітчизняним соціумом, така ж потреба безальтернативно інтегруватися у європейський та світовий освітній і науковий простір в цілому та у правничий його сегмент передусім.

Ще одним із рівнозначних новітніх ціннісних викликів нашому факультету є наростаюча потреба максимального сприяння трансформації студентів факультету із пасивного об’єкта у активного суб’єкта навчального процесу, усіх інших суспільних відносин на факультеті та поза його межами.

Тож які здобутки має факультет у 2018 р. у пошуках адекватних відповідей на вищезазначені ціннісні виклики і що я особисто привніс у ці пошуки? Адже внесок декана факультету у спільне факультетське надбання може бути якісно різним: в одному випадку – не завадити чиїсь ініціативі і не більше; в іншому випадку – проявити таку ініціативу самому; у третьому випадку – налагодити спільну співпрацю академічної спільноти між собою чи співпрацю її зі студентами та ще безліч інакших проявів.

Передусім, як і в попередні роки, я наполегливо намагався донести до свідомості кожного члена факультетської спільноти зміст та характер цих викликів, ініціювати та організовувати пошук адекватних інструментів для вирішення нових завдань, а нерідко у відкритих та відвертих дискусіях у межах кафедр, факультету і навіть університету відстоювати належні способи, методи та форми розв’язання цих проблем.

Ключовою умовою забезпечення високоякісної підготовки майбутніх фахівців-правників на факультеті, безумовно, є його високоякісний склад науково-педагогічних працівників. На факультеті працює 12 штатних докторів юридичних наук – чотири на кафедрі публічного права: П.С.Пацурківський, Р.О.Гаврилюк, В.А.Вдовічен і Т.С.Подорожна, ще одна штатна працівниця кафедри, Л.В.Вакарюк, захистить докторську дисертацію у грудні 2018 року; три штатних доктори юридичних наук на кафедрі людських прав: М.В.Никифорак, Л.І.Заморська і Н.А.Гураленко; два штатних доктори юридичних наук на кафедрі приватного права: М.І.Боднарук, Н.Д.Гетьманцева, сумісником кафедри є суддя господарського суду, доктор юридичних наук А.А.Бутирський; по одному штатному доктору юридичних наук на кафедрі Європейського права і порівняльного правознавства – професор С.Г.Меленко, на кафедрі процесуального права О.В.Щербанюк, на кафедрі юридичної психології О.К.Черновський. Ще як мінімум три захисти докторських дисертацій штатними працівниками факультету очікується у 2019 році.

На факультеті працює також  63 штатних кандидатів юридичних наук, доцентів та 7 сумісників – кандидатів юридичних наук, доцентів, 11 практичних працівників-правознавців на засадах сумісництва та 3 колишніх практичних працівників суду, прокуратури та інших правничих інститутів.

Успішно функціонує на факультеті аспірантура.

Про колишній кадровий дефіцит, тим більше голод, залишилися тільки згадки. Нині навіть на зайняття посади доцента кафедри факультету реально претендує дві особи, одна з яких є кандидатом юридичних наук зі спеціалізації кафедри і пройшла річне стажування в одному з університетів Італії, вільно володіє англійською мовою на рівні С1, а інша є доктором юридичних наук.

Проте і зараз я, як декан факультету, усі завідувачі кафедр, вчена рада факультету не забуваємо максиму «Кадри вирішують все!» і приділяємо їх підготовці та підвищенню кваліфікації ними постійну увагу.

Так, 2018 рік розпочався для юридичного факультету з підвищення професійної кваліфікації відразу вісьмома науково-педагогічними працівниками факультету на юридичному факультеті університету м. Вісмар (Німеччина): С.Г.Меленком, завідувачем кафедри Європейського права і порівняльного правознавства, О.Д.Чепель, доцентом цієї ж кафедри, Н.Д.Гетьманцевою, д.ю.н., доцентом кафедри приватного права, О.В.Меленко та Л.Р.Шувальською, доцентами кафедри юридичної психології, І.В.Ковбасом, доцентом кафедри публічного права, О.В.Гетманцевим та Н.О.Турман, доцентами кафедри процесуального права.

В університеті Т.Г.Масарика (Брно, Чеська Республіка) пройшли підвищення кваліфікації: у лютому-березні 2018 року В.О.Васильчук, асистент кафедри людських прав та у листопаді 2018 року П.І.Крайній, асистент кафедри публічного права.

На юридичному факультеті університету м.Грац (Австрія) пройшла підвищення кваліфікації у квітні 2018 року асистент кафедри процесуального права А.С.Цибуляк-Кустевич.

Цілий ряд викладачів факультету в рамках Програми «Erasmus + Співробітництво з вузами-партнерами» самі читали лекції у ряді європейських університетів: доцент О.М.Боднарук (кафедра кримінального права і криміналістики) – в університеті м.Кошіце (Словаччина), доцент І.Ж.Торончук (кафедра Європейського права і порівняльного правознавства) – в університеті м.Ясси (Румунія), к.ю.н. В.О.Васильчук (кафедра людських прав) – в університеті м.Русе (Болгарія), доцент Д.В.Костя (кафедра публічного права) – у Бухарестському університеті (Румунія), к.ю.н. М.М.Гудима (кафедра приватного права) – в університеті м.Сучава (Румунія), к.ю.н. А.С.Цибуляк-Кустевич (кафедра процесуального права) – в університеті м.Грац (Австрія).

В свою чергу, у 2018 році для студентів нашого факультету лекції читали Рой Гонас, доктор права, адвокат та практикуючий арбітр зі США (серія лекцій з міжнародного комерційного арбітражу та американської юриспруденції), Клаус-Альберт Бауер, доктор юридичних наук, професор фінансового права Інституту фінансів і права Франкфуртського університету ім. Й.В.Гете, Райнер Веде, професор Вісбаденського Інституту права та економіки (Німеччина), Корнелія Вьольк, доктор права, суддя Земельного суду М.Гамбург (Німеччина), Андерс Леопольд, доктор права, суддя Апеляційного соціального суду м.Гамбург (Німеччина), Еміль В. Пливачевський, професор, декан юридичного факультету Університету у Білостоці (Польща), Мавгожата Фушара, професор, директор Інституту прикладних суспільних наук Варшавського університету (Польща) та Яцек Курчевський, професор, завідувач кафедри цього ж інституту.

Якщо безпосередньо вести мову про якість підготовки фахівців на факультеті, то певний період часу ми абсолютизували якийсь виокремлений інструмент досягнення якості, що було істинним лише частково. І на сьогодні для поняття якості підготовки фахівців насправді непросто сформулювати визначення. Але ми уже переконалися на власному досвіді, що вона у найбільшій мірі є результатом взаємодії між викладачами, студентами та інституційним навчальним середовищем, що панує на відповідний період часу на факультеті та в університеті. Тепер ми добре знаємо, що у процесі забезпечення якості підготовки фахівців має бути сформоване таке навчальне середовище, у якому: а) зміст освітніх та освітньо-професійних програм; б) навчальні можливості викладачів і студентів; 3) матеріально-технічні засоби освітнього процесу відповідають поставленій меті, перебувають у взаємозв’язку та взаємодоповненні одне з іншим. Адже саме це веде до утвердження на факультеті культури якості підготовки фахівців та появи на цій основі довіри абітурієнтів, студентів, роботодавців, соціуму в цілому до правил і процедур роботи факультету.

Саме тому останні роки стали у життєдіяльності факультету періодом змістовно кардинальних та темпорально динамічних змін. Зокрема, впродовж останніх п’яти років ми парадигмально змінили бакалаврську  освітню та магістерську освітньо-професійну програми підготовки фахівців зі спеціальності 081 «Право». З них зникли ще радянські догматичні навчальні дисципліни. На їх місці з’явилися нові нормативні курси для бакалаврів, такі як: «Людські права», «Культура правового мислення», «Правничі дослідження, аналіз і виклад матеріалів», «Професійна відповідальність правника», для бакалаврів і магістрів «Міжнародний захист людських прав», і лише для магістрів «Верховенство права: методологія та методика застосування». Здійснено перехід до підготовки магістрів за освітньо-професійними спеціалізаціями, які з часом можуть трансформуватися в окремі освітньо-професійні програми їх підготовки: «Адвокатура», «Нотаріат», «Професійна медіація», «Прокуратура», «Суд і судочинство».

Глибокі якісні зміни зачепили кожну кафедру, мали одним зі своїх закономірних наслідків зміну їх назв. Найрадикальнішими ці зміни виявились для колишньої кафедри теорії та історії держави і права як найбільш «ідеологічно» заангажованої кафедри факультету. Вона, як відомо, трансформувалась через кафедру філософії і теорії права у кафедру людських прав (з 2018 р.). Повинен з приємністю відзначити, що завдяки інноваційному баченню місця цієї кафедри у системі підготовки високоякісних правників на факультеті тодішнім завідувачем кафедри професором М.В. Никифораком усі вищезазначені зміни були сприйняті колективом кафедри з розумінням та чітким усвідомленням того, що кафедра від зазначених перемін тільки виграє.

У 2018 році найбільш внутрішньо не готовою сприймати інновації виявилась кафедра кримінального права і криміналістики. До певної міри це можна пояснити тим, що перестали бути затребуваними новою парадигмою фахової підготовки практичного правника такі навчальні дисципліни цієї кафедри, як «Криміналістика» та «Кримінологія». Найголовнішим у новій парадигмі фахової підготовки майбутніх правників є те, що кардинально змінилися місія правника у суспільстві і, відповідно, мета його підготовки – із захисника держави у захисника передусім людських прав, а також природних потреб та законних інтересів усіх суб’єктів правовідносин.

У другій половині 2018 р. науково-педагогічний колектив кафедри кримінального права і криміналістики, глибше усвідомивши характер трансформаційних процесів, з власної ініціативи прийняв обґрунтоване рішення про зміну назви кафедри – на кафедру кримінального права та назви криміналістичної лабораторії кафедри – на криміналістичну лабораторію Ганса Гроса кафедри кримінального права. Це природно і навіть неминуче, коли в ході дуже швидких у часі та не менш глибоких змістовно змін люди не завжди встигають психологічно перелаштуватися на їх адекватне сприйняття. Ще наприкінці весняного семестру 2018 р. дружний колектив цієї кафедри на чолі зі своїм завідувачем Г.П. Жаровською повністю опанував ситуацію і знову став одним з лідерів факультету у роботі зі студентами, що завжди є найголовнішим для нас.

Робити висновок, що нами спільно зроблено уже всі необхідні зміни у змісті освітньої бакалаврської та освітньо-професійної магістерської програм підготовки фахівців за спеціальністю 081 «Право» було б передчасним – вони ще суттєво поступаються своїм аналогам найкращих європейських та світових в цілому правничих шкіл університетів. Особливо серйозні зміни у найближчий час очікують нас у царині вдосконалення магістерської освітньо-професійної програми цієї спеціальності, не дивлячись на те, що і у цій сфері у нас уже є ґрунтовні досягнення.

Поки що меншою глибиною та динамікою відзначається трансформація освітньої бакалаврської та освітньо-професійної магістерської програм підготовки правників-міжнародників за спеціальністю 293 «Міжнародне право», оскільки ми набули тут значно меншого досвіду, ніж у підготовці правників за фахом 081 «Право». Вважаю за необхідне відзначити плідну цілеспрямовану роботу кафедри Європейського права і порівняльного правознавства на чолі із її завідувачем професором С.Г.Меленком. Саме завдяки його особистим зусиллям за підтримки усієї його команди юристів-міжнародників на факультеті створено у 2018 році прецедент підготовки магістрів за програмою подвійних дипломів – Чернівецького та Сучавського університетів. Також ним вперше започатковано проходження навчальної практики студентами факультету на базі правничої школи університету м.Вісмар (Німеччина). Ці інновації потрібно закріпити та підтримати усім факультетом.

Глибокі якісні зміни відбулися і у змісті більшості навчальних програм обов’язкових (нормативних) навчальних дисциплін та дисциплін вільного вибору студентів. Проте у цій сфері діяльності ми ще помітно відстаємо від викликів часу. Це відставання у меншій мірі стосується змістовного компоненту навчальних програм обов’язкових і вибіркових дисциплін, а більше впровадження нових, інноваційних методик викладання лекційних курсів та проведення практичних занять.

Щодо змістовного компоненту навчальних програм відзначу тільки одне – нам необхідно значно рішуче та швидше відійти від викладання студентам буквального змісту нормативних актів, навіть дуже важливих, до викладання їм передусім правничих доктрин, принципів та інститутів, на яких базується та чи інша галузь права, розкриття їх правової природи у поєднанні із матеріалами судової практики, передусім прецедентної практики ЄСПЛ, а запитання на заліки та іспити і завдання на практичні заняття формулювати так, щоб допомогти студентам краще підготуватися до майбутньої практичної професійної діяльності.

Напевно, буде правильним визначити пріоритетом для нас усіх, передусім для кафедр факультету, пошук та освоєння у 2019 р. нових, інноваційних методик фахової підготовки студентів до їх майбутньої практичної професійної діяльності. Студенти факультету і факультет в цілому тільки виграв би, якби 2019 рік став роком парадигмальних змін у царині методик фахової підготовки майбутніх правників.

Сюди слід віднести і пошук нових, ефективніших форм навчальних і виробничої практик студентів. Набагато активніше ми повинні залучити до цієї роботи юридичну клініку, яка під керівництвом Ірини Романюк стала працювати успішно. В середині червня 2018 р. Асоціацією юридичних клінік України за підтримки програми USAID «Нове правосуддя» було проведено моніторинг діяльності нашої юридичної клініки на предмет дотримання нею міжнародних стандартів клінічної освіти студентів. Результати зовнішнього незалежного моніторингу виявились наступними у процентному їх вимірі: а) організація і забезпечення юридичної клініки – 90%; б) включення юридичної клінічної освіти у навчальний процес – 70%; в) правове консультування в юридичній клініці – 87,5%; г) правопросвітна діяльність юридичної клініки – 50%.

Принципово нові можливості для вдосконалення практичної підготовки студентів відкрило створення на кафедрах факультету навчально-наукових лабораторій кафедр. У 2018 р. нами було створено, що називається «з нуля»:
а) навчально-наукову лабораторію медіації, переговорів та арбітражу кафедри публічного права; б) навчально-наукову лабораторію людських прав кафедри людських прав; в) навчально-наукову лабораторію європейського права кафедри Європейського права та порівняльного правознавства; г) навчально-наукову лабораторію права інтелектуальної власності кафедри приватного права. Поки що тільки перша з них запрацювала повноцінно. Ці лабораторії також повинні стати базами вдосконалення умінь та практичних навичок студентів у сфері правничих досліджень, аналізу та викладу матеріалів.

Одним з важливих пріоритетів моєї роботи у 2018 р. у якості декана факультету був пошук та апробація організаційних інструментів, які б сприяли активнішому «включенню» у здійснення місії факультету кожного його викладача і студента, передусім кафедр факультету як його базових структурних підрозділів. З поміж таких форм найефективнішим виявився інститут онлайн запису студентів 6-го курсу на магістерські спеціалізації ще до вступних іспитів у магістратуру на основі запропонованих кафедрами факультету освітньо-професійних програм майбутніх спеціалізацій та онлайн запис студентів 1-3 курсів на дисципліни вільного вибору.

Найголовнішою інновацією вступної кампанії у магістратуру на юридичному факультеті університету у 2018 р. стала повна відмова деканату та кафедр факультету від застосування, на відміну від попередніх років, адміністративного ресурсу та перехід до вільного онлайн запису студентів на бажані для них кафедри і навіть спеціалізації у межах кафедр. Усього в цьому році для вибору вступників усіма кафедрами факультету було запропоновано 15 магістерських спеціалізацій.

Ось як розподілився вибір студентами-бакалаврами кафедр юридичного факультету університету для подальшого їх навчання в магістратурі ще до вступних іспитів у магістратуру за принципами ЗНО:

По кафедрі публічного права студентами було обрано у загальному підсумку 2 спеціалізації, по кафедрах кримінального права і криміналістики, процесуального права, Європейського права і порівняльного правознавства, кафедрі юридичної психології – по одній спеціалізації.

Кафедру публічного права (зав. кафедри д.ю.н., доц. Р.О. Гаврилюк)  обрали 92 студенти.

Кафедру кримінального права (зав. кафедри к.ю.н., доц. Г.П. Жаровська)  обрали 92 студенти.

Кафедру процесуального права (зав. кафедри д.ю.н., доц. О.В. Щербанюк) обрали 48 студентів.

Кафедру Європейського права і порівняльного правознавства (зав. кафедри д.ю.н., проф. С.Г. Меленко) обрали 29 студентів.

Кафедру юридичної психології (зав. кафедри д.ю.н., доц. О.К. Черновський) обрали 26 студентів.

Кафедру людських прав (зав. кафедри к.ю.н., доц. С.В. Савчук) обрали 13 студентів.

Кафедру приватного права (зав. кафедри д.ю.н., доц. М.І. Боднарук) обрали 9 студентів, що не відповідає мінімуму студентів для формування окремої академічної групи.

Всього подали заяви для вступу в магістратуру зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» 309 осіб, або майже на 19% більше, ніж у 2017 році.

Я особисто найбільше розчарований тим, що вперше за роки існування магістратури на юридичному факультеті вже на цьому етапі залишилася без нового поповнення магістрами з 01.09.2018 року кафедра приватного права. Для кафедри це дуже тривожний сигнал. Закликаю шукати причини цієї невдачі разом, відкрито та доброчесно.

Я також розчарований дещо легковажним ставленням до роботи з потенційними абітурієнтами керівників ряду магістерських спеціалізацій – тих, на які записалися лише по декілька осіб. Кафедрам, які будуть легковажно ставитись до підбору керівників магістерських спеціалізацій, може загрожувати такий же наслідок, який стався з кафедрою приватного права.

Після складання вступних іспитів без нових магістрів залишилася з 01.09.2018 р. також кафедра людських прав, але в силу дії інших причин, ніж ті, що проявилися на кафедрі приватного права.

Не менше цікаві та повчальні результати онлайн вибору студентами 1-3 курсів денної форми навчання навесні 2018 року дисциплін вільного вибору:

Найпопулярнішими викладачами у студентів стаціонару стали А.М.Худик, асистент кафедри публічного права – на запропонованих ним 8 навчальних дисциплін записалися 572 студенти; Л.В.Гусар, доцент кафедри кримінального права і криміналістики – 4 її навчальні дисципліни обрали 209 студентів; О.Д.Максимюк, доцент кафедри людських прав – 2 його навчальні дисципліни обрали 188 студентів; Г.П.Жаровська, зав. кафедри кримінального права і криміналістики – 3 її навчальні дисципліни обрали 133 студенти; Л.М.Гриндей, доц. кафедри юридичної психології – 3 її навчальні дисципліни обрали 130 студентів; А.З.Маник, асистент кафедри Європейського права і порівняльного правознавства – 3 її навчальні дисципліни обрали 104 студенти.

Найпопулярнішими у студентів дисциплінами стали: Муніципальне право (А.М.Худик, асистент кафедри публічного права) – обрали 104 студенти; Людські права та інформація (О.Д.Максимюк, доцент кафедри людських прав) – обрали 97 студентів; Захист прав споживачів (А.М.Худик, асистент кафедри публічного права) – обрали 93 студенти; Людські права та бізнес (О.Д.Максимюк, доцент кафедри людських прав) – обрав 91 студент; Виконавче провадження (А.М.Худик, асистент кафедри публічного права) – обрали 88 студентів; Кримінологічний портрет злочинця (Л.В.Гусар, доцент кафедри кримінального права і криміналістики) – обрали 88 студентів; Вступ до кримінального права (Г.П.Жаровська, зав. кафедри кримінального права і криміналістики) – обрали 84 студенти; Податкове право (А.М.Худик, асистент кафедри публічного права) – обрав 81 студент.

Найменше зацікавили навесні 2018 р. студентів факультету дисципліни вільного вибору студентів, запропоновані кафедрами приватного права та процесуального права.

Ефективним процедурним інструментом підвищення якості фахової підготовки правників стало запровадження на факультеті комп’ютерного тестування за принципами ЗНО студентів факультету як спосіб складання ними іспитів майже з усіх базових навчальних дисциплін, усіх іспитових дисциплін 4-го курсу, випускного іспиту з бакалаврату. Тут альтернатив немає: або оволодіти відповідними компетенціями і скласти іспит успішно, або не оволодіти ними і провалити іспит. Ще раз ця істина була переконливо продемонстрована під час складання студентами бакалаврату факультету випускного іспиту у 2018 році.

Так, кваліфікаційний (випускний) іспит за методом комп’ютерного тестування згідно принципів ЗНО складало у цьому році 227 бакалаврів денної форми навчання, з них успішно склали цей іспит 215 осіб (94,7%), не склали даний кваліфікаційний іспит 12 осіб (5,3%).

Цей же іспит складали 183 бакалаври заочної форми навчання, з них успішно склали його 118 осіб (64,48%), не склали даний іспит 65 осіб (35,52%).

Всього по факультету склали кваліфікаційний (випускний) іспит у 2018 р. 333 бакалаври з усіх, що тестувалися (81,22%), не склали його 77 осіб (18,78%).

Такий вимогливий підхід до оцінки набутих компетентностей студентами факультету цілком виправданий. В його основі лежать дуже високі вимоги ринку праці фахівців-юристів, а також висока якість освітніх послуг, що надає своїм студентам юридичний факультет університету. В останньому, зокрема, переконують результати першого національного вступу в магістратуру за принципами ЗНО у минулому році, які були офіційно оприлюднені навесні 2018 року.

У 2017 р. вступали у магістратуру зі спеціальності 081 «Право» зараховані на «Бакалавра права» у 2013 році. Серед них були якісно відмінні між собою групи абітурієнтів: найсильніші абітурієнти – 6,7%; добре підготовлені абітурієнти – 8,6%; посередні абітурієнти – 16,6%; слабкі абітурієнти – 36,2%; вкрай слабкі абітурієнти – 31,9%. Такий слабкий якісний склад зарахованих студентами першого курсу юридичного факультету університету у 2013 р. пояснюється головним чином двома наступними фундаментальними чинниками: по-перше, вступники-бюджетники серед усіх вступників спеціальності «Право» цього року склали біля 7%; по-друге, левову частину вступників-першокурсників склали випускники шкіл Чернівецької області, яка на той час посідала за якістю випускників середніх загальноосвітніх шкіл разом із Закарпатською областю два останні місця в Україні.

Тим не менше за середнім балом блоку «Право» юридичний факультет ЧНУ ім. Ю.Федьковича виявився у 2018 р. у ТОП-10 України на 9 місці – 137,4 бала.

За загальним відсотком правильних відповідей у блоці «Право» 50% єдиного фахового вступного випробування юридичний факультет ЧНУ ім. Ю.Федьковича є у 2018 році дев’ятим у ТОП-10 України із 139 правничих шкіл всього.

За відсотком правильних відповідей з адміністративного права у блоці «Право» єдиного фахового вступного випробування правнича школа ЧНУ ім. Ю.Федьковича є у 2018 р. сьомою у ТОП-10 України із 139 правничих шкіл всього.

За відсотком правильних відповідей з цивільного права у блоці «Право» ЄФВВ юридичний факультет ЧНУ ім. Ю.Федьковича є у 2018 р. дев’ятим у ТОП-10 України із 139 правничих шкіл всього.

Отже, юридичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича відповідає вимогам п. 2.2 Порядку та критеріїв надання закладу вищої освіти статусу національного, підтвердження чи позбавлення цього статусу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017р. № 912, а саме: «питома вага здобувачів вищої освіти, які під час складання єдиного державного кваліфікаційного іспиту продемонстрували результати в межах 25 відсотків кращих» (всього таких правничих шкіл в Україні тринадцять).

Запровадження загальнонаціонального вступу в магістратуру зі спеціальності 081 «Право», а пізніше і спеціальності 293 «Міжнародне право»  за принципами ЗНО практично унеможливило будь-які прояви хабарництва та корупції у цій сфері суспільних відносин, зробило вступ у магістратуру повністю відкритим та прозорим.

Враховуючи дуже низький освітній потенціал осіб, які стали у 2013 році студентами першого курсу юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича, а влітку 2017 р. – вступниками у магістратуру за принципами ЗНО на спеціальність 081 «Право» та одержанні ними в цілому високі результати ЗНО, слід зробити обґрунтований висновок про високу якість освіти, іншими словами, високу якість освітніх послуг, які надає юридичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Ще більш переконливо підтверджують цей висновок перші позитивні підсумки вступних випробувань за принципами ЗНО у магістратуру зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» випускників бакалаврату юридичного факультету у 2018 році, взяті у порівнянні із середньоукраїнськими результатами цього вступу.

Всього влітку 2018 р. взяли участь у національному ЗНО для вступу в магістратуру зі спеціальностей 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» 204 особи, що закінчили бакалаврат права на юридичному факультеті ЧНУ ім. Ю.Федьковича, в тім числі 199 випускників 2018 р. та 5 випускників 2017 р. (у ЗНО-2018р. ці 5 осіб знову усі одержали незадовільні оцінки). Їх результати наступні:

Досягнутий на факультеті, порівняно з іншими правничими школами в Україні, високий рівень культури якості фахової підготовки студентів хочу підтвердити ще одним вагомим здобутком наших студентів, на цей раз оціненим за високими світовими стандартами якості фахової підготовки майбутніх правників. Так, команда студентів нашого факультету у складі нинішнього третьокурсника Романа Токарика та студентки нині другого курсу Ніколь Іонуц під керівництвом їх тренера випускниці бакалаврату факультету 2018 р. Людмили Редутової вдруге підряд вийшла у півфінал найпрестижніших світових змагань для студентів-правників «Десяті судові дебати з прав людини імені Нельсона Мандели», що відбулися з 15 по 20 липня 2018 р. у м.Женева. Команда підтримала високу репутацію своєї попередниці і вдруге набрала 79 балів із 100 можливих за строгими оцінками найфаховіших в юриспруденції експертів – суддів ЄСПЛ.

Наголошу, що для Романа Токарика це була уже друга підряд участь у цих найпрестижніших змаганнях. Як відомо, у 2017 р. він та Олена Щербакова, як члени команди, та їх тренер – студент тодішнього третього курсу юридичного факультету університету, Іван Яремчук також потрапили у півфінал цих змагань і прекрасно виступили на них, набравши також 79 балів із 100 можливих – їх «зупинила» на дорозі у фінал команда Оксфордського університету у складі магістрів права.

Наведу ще один промовистий факт із цього ряду. Віталій Яремчук, випускник бакалаврату та магістратури нашого факультету, нині аспірант кафедри Європейського права та порівняльного правознавства (завідувач кафедри професор С.Г. Меленко), навесні цього року став одним із двох переможців від України конкурсу «Молодіжний делегат від України до ООН». Такий конкурс проводиться в Україні втретє. За визнанням міжнародних експертів-членів журі конкурсу, вимоги до його кандидатів були жорсткими. Передусім – це досконале володіння англійською мовою, глибокі знання права в цілому та особливо міжнародного права, проблематики української молоді, чітка особиста вмотивованість конкурсантів, досвід попередньої участі їх у міжнародних проектах, грунтовні знання про ООН як особливий інститут світового правопорядку та її діяльність.

До півфіналу конкурсу пройшло 14 учасників від провідних правничих шкіл України, а у фіналі змагалися між собою тільки 4 учасники відбору, перемогло двоє.

Одним із двох Молодіжних делегатів від України до ООН-2018 став Віталій Яремчук.

Але не дивлячись на вагомі здобутки факультету у забезпеченні якості фахової підготовки майбутніх правників, у створенні на факультеті культурного середовища високої якості професійної освіти, неприпустимо послаблювати наші спільні зусилля у цій сфері суспільних відносин та вимоги як викладачів, так і студентів передусім до себе. По-перше, тому, що кожного року ми маємо справу з новими студентами і вже хоча б тому нам доводиться все розпочинати спочатку. По-друге, вся вища освіта не тільки України, але й Європи та усього світу впритул підійшла до ще небувалої раніше революції якості у підготовці високопрофесійних творців суспільних благ. По-третє, для студентів-юристів України є і «свій» мотив – це Постанова Кабінету Міністрів України №354 від 10 травня 2018 р. «Про затвердження переліку спеціальностей, за якими проводиться єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобуття ступеня магістра». Іншими словами, магістрам факультету не тільки було необхідно складати вступний іспит в магістратуру за принципами ЗНО методом комп’ютерного тестування. Не уникнути їм аналогічного випробування і при завершенні навчання у магістратурі як зі спеціальності 081 «Право», так і зі спеціальності 293 «Міжнародне право».

Так що у сфері освітньої діяльності спокій нам може тільки снитися.

Ще однією сферою моєї підвищеної відповідальності як декана було планомірне системне долучення академічної спільноти факультету до міжнародної співпраці з іншими правничими школами, залучення її до участі в грантових програмах, до оприлюднення своїх наукових здобутків у високорейтингових виданнях, що індексуються у таких іміджевих базах даних, як Scopus та Web of Science, іншими словами, включення її у сферу європейських та світових наукових цінностей і культури. У цій царині поки що має місце чи не найбільша інерція опору новим підходам. Тим не менше, у 2018 р. у ЧНУ ім. Ю.Федьковича зроблено ще один принциповий крок по шляху входження його у відкритий світовий науковий простір. Цей крок має характер якісного стрибка для одного з наймолодших та водночас найпотужніших його факультетів – правничого.

Рубікон перейдено! Відразу п’ять одноосібних наукових статей викладачів кафедри публічного права опубліковані у виданнях, що індексуються у базі даних Web of Science. Те, що ще вчора науковій спільноті правничого факультету університету і не лише їй здавалося малоймовірним, сьогодні стало доконаним фактом. Цими виданнями є «System of Financial Law: General Part: Conference Proceedings / Petr Mrkyvka (ed.). 1st ed. Brno : Masaryk University, Faculty of Law, 2015. – 432 p.» та «System of Financial Law: System of Tax Law: Conference Proceedings / Michal Radvan (ed.). – 1st ed. Brno: Masaryk University, Faculty of Law, 2015 388 p.», а статті належать Петру Пацурківському «Post-Soviet Conceptions of the System of Financial Law; Philosophic-Methodological    Analysis»,    д.ю.н.,    професору,    декану    юридичного    факультету; Руслані Гаврилюк «System of Paradigm Constants of Financial Law of State as the Basis of its Philosophic-Methodological Unity», д.ю.н., доценту, завідувачу кафедри публічного права; двом бувшим аспірантам Петра Пацурківського – Дмитру Кості «Institution of Natural Resources Payments in the System of Financial Law of Ukraine», к.ю.н., доценту та Андрію Худику «Constitualization of Public Finances: Ukrainian Model», асистенту кафедри, а також аспірантці Руслани Гаврилюк Вікторії Рарицькій «Tax Sovereignty as a Fundamental Characteristic of Tax Law System».

Ще одне проривне досягнення кафедри публічного права юридичного факультету стало відомим наприкінці літа 2018 року, коли офіційно були оприлюднені шість проектів-переможців конкурсу програми ЄС ЕРАЗМУС+ «Розвиток потенціалу вищої освіти» від України.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича у проекті Mediation: training and society transformation / MEDIATS – медіація: навчання та трансформація суспільства – репрезентує кафедра публічного права в особах наступних його виконавців: Р.О. Гаврилюк, завідувача кафедри, керівника проектної групи, П.С. Пацурківського, професора кафедри, Д.В. Кості – доцента кафедри, П.І. Бартусяка – асистента кафедри, Л.М. Кості та О.В. Хандій – аспірантів кафедри.

Партнерами проекту виступають:

  • Голландська бізнес академія (Бреда, Нідерланди);
  • Університет Сан Антоніо (Мурсія, Іспанія);
  • Бізнес школа Університету Туріба (Рига, Латвія);
  • Університет КРОК (Київ, Україна);
  • Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (Харків, Україна);
  • Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича (Чернівці, Україна);
  • Хазарський університет (Баку, Азербайджан);
  • Ганджа державний університет (Ганджа, Азербайджан);
  • Іліа державний університет (Тбілісі, Грузія);
  • Державний університет ім. Ш. Руставелі (Батумі, Грузія);
  • Консалтингова компанія HULTGREN (Берлін, Німеччина).

Проект передбачає створення можливостей для університетів стати одними із ключових гравців у просуванні цінностей медіації в Азербайджані, Грузії та Україні з метою зміцнення демократії та пришвидшення конструктивного вирішення спорів шляхом запозичення найкращих європейських практик медіації. Задля досягнення вищевказаних цілей команди проекту вивчатимуть найкращі практики в країнах ЄС, підбиратимуть та навчатимуть персонал, обиратимуть студентів, розроблятимуть та впроваджуватимуть магістерські програми з медіації.

Влітку 2018 року вже відбувся вперше в Україні успішний набір абітурієнтів на магістерську освітньо-професійну програму «Професійна медіація» на кафедрі публічного права юридичного факультету університету. Якість навчання на ній та компетенції студентів будуть ретельно оцінюватися національними та європейськими експертами, організовувати-муться практичні заходи в країнах-партнерах та в ЄС з тим, щоб гарантувати якісну підготовку медіаторів. Часові рамки реалізації проекту: 15.11.2018 р. – 14.11.2021 р.

Вперше в Україні навчально-наукова лабораторія медіації, переговорів та арбітражу кафедри публічного права юридичного факультету розробила та успішно реалізувала у 2018 р. за моєї активної допомоги сертифікатну програму «Професійний медіатор», здійснила два повноцінних випуски слухачів цієї програми. Дана програма є чи не найгрунтовнішою в Україні програмою підготовки професійних медіаторів, передбачає 324 години обов’язкових аудиторних занять та серйозний випускний екзамен, який приймають зовнішні екзаменатори, що мають європейські сертифікати професійних медіаторів та чималу практику проведення медіаційних процедур. Можливо, саме цим можна пояснити дуже поважний персональний склад слухачів обидвох випусків сертифікатної програми «Професійний медіатор», серед яких були не тільки мешканці Чернівецької області чи сусідніх Хмельницької, Івано-Франківської областей, але й м. Києва.

На завершення сюжету про ноу-хау кафедри публічного права «Професійна медіація», яке тільки стартувало у 2018 р., повинен підкреслити, що в цивілізованому світі медіація уже насправді стала найпоширенішим та найефективнішим способом успішного вирішення спорів у всіх сферах суспільного життя в силу властивих їй внутрішніх переваг. Не уникнути цього й Україні. У цьому переконує також реальна динаміка звернень на кафедру публічного права потенційних споживачів послуг професійної медіації вже нині. Це, в першу чергу, суддівські спільноти та зацікавлені інституції публічної влади. Тому, інновація «Професійна медіація» кафедри публічного права юридичного факультету стала належною відповіддю на виклики часу.

Не можу принагідно і не дорікнути кафедрі публічного права факультету, точніше кажучи, тій її частині, яка не належить до авторів публікацій у виданнях, що індексуються у Web of Science чи творців «Професійної медіації» кафедри. А це більша її половина. На кафедрі уже склалися достатні умови для «зазіхання», як мінімум, на ще один грант. Його предметом може стати інноваційна модель місцевих податків і зборів для України або ще якась життєво важлива проблема. Проявляйте ініціативу, а то під лежачий камінь вода не тече!

Але як одна ластівка ще не робить весни, одна кафедра неспроможна відповісти на усі актуальні виклики часу щодо впровадження на усьому факультеті європейської грантової культури та наукових цінностей в цілому. Немає як відкладати цю роботу на потім, інакше втратимо усі попередні наші здобутки. Головне, в чому переконує нас досвід кафедри публічного права – ми можемо це робити не гірше західних європейців. Якщо, звичайно, докладемо чималих зусиль та належного креативу.

Мали місце у нинішньому році несміливі спроби кафедри процесуального права вибороти грант міжнародного проекту USAID «Нове правосуддя». Не потрібно розчаровуватися після першої ж неуспішної спроби. Врахуйте уроки і рухайтеся у цьому напрямку сміливіше. У кафедри є потенціал. Змогла ж кафедра провести у 2017 та у 2018 рр.  дві потужні міжнародні наукові конференції з проблем судової реформи в Україні.

Такі ж дві потужні міжнародні наукові конференції у 2017 та 2018 рр. з правових проблем транскордонного співробітництва провели кафедра Європейського права і порівняльного правознавства і кафедра процесуального права спільно із юридичним факультетом Сучавського університету (Румунія).

Проте, особливо серед міжнародних науково-експертних заходів, проведених факультетом у 2018 р. спільно із нашими зарубіжними партнерами, я хочу виділити нещодавній міжнародний, більше того – міжцивілізаційний круглий стіл «Впровадження морально-етичного мінімуму юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича: Процедурний кодекс академічної доброчесності», що відбувся 19-20 листопада цього року. Його співорганізаторами стали юридичні факультети ЧНУ ім. Ю.Федьковича та Університету Вашингтона і Лі (Лексінгтон, штат Вірджінія, США) за найактивнішого сприяння програми USAID «Нове правосуддя».

З американського боку у роботі круглого столу взяли безпосередньо участь Брант Гелвіг, декан, професор права Школи права Університету Вашингтона і Лі (Лексінгтон, штат Вірджінія, США) (через Skype), Спіді Райс, професор Школи права Університету Вашингтона і Лі (Лексінгтон, штат Вірджінія, США) та п’ятеро студентів.

Формально предметом круглого столу були проблеми впровадження морально-етичного мінімуму професорсько-викладацького складу, студентів, співробітників та адміністрації юридичного факультету нашого університету, а фактично цей предмет склали морально-етичні правила життєдіяльності університетської академічної спільноти як такої та проблеми впровадження їх у повсякденне буття університетських спільнот.

Як на мене, цей круглий стіл досяг своїх основоположних цілей:

  • створити підвищений інтерес до Морально-етичного мінімуму нашого факультету та до способів його реалізації;
  • продемонструвати на життєвих прикладах обидвох факультетів необхідність правил та процедур впровадження Морально-етичного мінімуму у повсякденне життя;
  • обговорити проект правил і процедур імплементації морально-етичного мінімуму нашого факультету та підтримати наш факультет у його зусиллях по створенню Процедурного кодексу академічної доброчесності;
  • сприяти інституційній прихильності усього колективу факультету до прийняття Процедурного кодексу академічної доброчесності;
  • розробити та узгодити план подальшої співпраці обидвох юридичних факультетів вищезазначених університетів.

А ще під час цього круглого столу я остаточно переконався, що ми, як академічна спільнота, перебуваємо поки що тільки на далеких підступах до справжньої Революції Доброчесності у нашому співбутті. Як викладачі, так і студенти. Але альтернативи доброчесності немає і бути не може. Адже доброчесність – це один з атрибутів людської гідності.

Тому, ще одним фундаментальним викликом для нас є необхідність докорінного перегляду ціннісного наповнення виховного процесу на факультеті. Адже фах правника – це передусім захист людських цінностей. Саме їх потрібно формувати у майбутніх юристів-практиків, вчити їх думати, оволодівати культурою правового мислення.

Пам’ятаймо, що факультет – це спільна справа усіх і кожного і ніхто не може працювати на ньому ще й за іншого. А поки що внесок у спільну справу різних кафедр факультету та різних осіб нашої академічної спільноти різний, нерідко відрізняється один від одного у рази, а інколи буває навіть руйнівним, як у випадках з бувшим асистентом кафедри публічного права С.Б.Боднарем чи тими студентами-заочниками, які з метою зміни результатів комп’ютерного тестування їх під час складання ними іспитів на вищі, свавільно втрутилися у програму комп’ютерного тестування. Вони цими діяннями не тільки порушили правила академічної доброчесності, але й руйнують довіру до процедур та результатів підготовки майбутніх правників на юридичному факультеті. Жодне з таких діянь не може залишатися без належного реагування факультетської спільноти на нього.

Не забуваймо, що до саботажу у будь-яких формах на власному робочому місці, навмисно чи мимовільно, вдаються тільки раби. А ми не раби і ніколи не повинні ними стати.

Я не раз уже зазначав, що нині ми усі разом, професорсько-викладацький склад, стали правничою школою національного значення. Завтра ми можемо стати і станемо правничою школою європейського значення.

Ми можемо цього досягти!!!

В іншій системі цінностей про це кажуть: ми повинні це зробити!

Мені особисто безальтернативно імпонує перший варіант: Ми можемо!!!

Але для цього належить якомога швидше знайти найадекватніші сучасні відповіді на ті історичні виклики, про які йшлося на перших сторінках мого звіту, а також на багато інших, в тім числі і ті, яких ми ще не встигли розгледіти.

Серед «інших» я б загострив увагу факультетської спільноти на наступних найневідкладніших завданнях і навіть парадоксах, які очікують на якомога оперативніше вирішення їх. Так, із наукових спеціальностей 12.00.01 та 12.00.07 ми уже маємо на факультеті  по 3 штатних доктора юридичних наук, із наукової спеціальності 12.00.05 є 2 штатних доктора юридичних наук і невдовзі додасться до них ще один. Ми уже могли б мати спеціалізовану вчену раду по захисту кандидатських дисертацій (дисертацій доктора філософії) з цих наук. Проте однією з атрибутивних умов цього є наявність на факультеті зареєстрованого у МОН України за новими правилами наукового фахового видання.

Щоб зареєструвати це видання, його науковим редактором повинен бути штатний науково-педагогічний працівник факультету, котрий має не менше трьох публікацій у виданнях, що індексуються у базах даних Scopus або Web of Science. Над позитивним  вирішенням цього завдання поки що працює лише незначна частина науково-педагогічних працівників факультету, а величезна більшість його пасивно очікує. Чи доброчесно це? Запитання риторичне.

Як також недоброчесно ухилятися від підготовки наукових статей у факультетський науковий «Ерліхівський журнал» на тій підставі, що кожна з них повинна пройти подвійне «сліпе» рецензування закордонними рецензентами. Адже ми спільно ухвалювали рішення створити високорейтинговий науковий журнал, який би публікував статті українською та англійською мовами та мав однією із своїх цілей реєстрацію журналу у базі даних Scopus або Web of Science. Звичайно, це вимагає ще однієї революції у наших світоглядах, способах мислення та наукової діяльності. Але інакше ми відгородимося від цивілізованого світу, а згодом і від потенційних абітурієнтів та студентів факультету. Тому також немає альтернативи розумним сучасним рішенням і цієї проблеми.

Такою ж гострою є потреба факультету в молодих креативних лідерах найрізноманітніших проектів та ініціатив, які б не тільки мислили інноваційно, а були б готові особисто братися за вирішення конкретних проблем.

Попереду на нас очікує ще більший обсяг складної та надзвичайно цікавої, творчої роботи, ніж той, який уже в нас позаду.

Тож спільними зусиллями творімо нашу історію успіху. Чимало формул його ми уже знаємо. А ще більше відкриємо собі уже в найближчому майбутньому.