«Зразок синтезу і моста правових культур народів Заходу та Сходу».

Так назвав юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича найвидатніший дослідник творчої спадщини світового світоча правничої думки Євгена Ерліха Манфред Ребіндер, професор Цюріхського університету (Швейцарія) під час своїх перших відвідин м. Чернівці у серпні 1999 року.

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації

Сертифікат ЮНЕСКО

Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації 28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету Світової спадщини ЮНЕСКО включена до списку Світової спадщини. Нині Резиденція Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Архітектурний ансамбль «Резиденції Митрополитів Буковини і Далмації» являє собою унікальний витвір колективного людського мистецтва, що синтезує у собі досягнення Західної та Східної цивілізацій, а також культурної спадщини народів Середземномор’я християнської доби і виступає водночас своєрідним вартовим, вічним нагадуванням колективу університету в цілому та кожному його індивіду зокрема про високу моральну і гуманістичну місію університету та кожного, покликаного під його знамена.

Окремий корпус юридичного факультету Чернівецького університету було збудовано майже через 10 років після його заснування

Австрійський період розвитку факультету. У 1875 році у м. Чернівці відкрився Імператорський університет імені Франца Йосипа у складі трьох факультетів: юридичного, філософського і теологічного. Університет було створено з метою реалізації політики мультикультурності, яку здійснювала на своїх теренах Австро-Угорська імперія (у якості однієї із провінцій до її складу тоді входила і Буковина), та провадження культурницької місії титульної нації – австрійської – на теренах Буковини. Це був п’ятий за віком заснування, після Львівського (1661 р.), Харківського (1805 р.), Київського (1835 р.), Одеського (1865 р.) університетів, університет, що постав на українських землях. В тодішній Австро-Угорській імперії культивувавсяпринцип «viribusunitis» («спільними зусиллями»), який позначився також на заснуванні і житті Чернівецького університету – він постав як результуюча двох векторів: зусиль імперії та місцевої громади.

Першим ректором Чернівецького університету було обрано правника Костянтина Томащука. Для діяльності університету було збудовано спеціальні корпуси, а теологічний факультет розмістився в одному з корпусів Резиденції православних митрополитів Буковини і Далмації, спорудженій у той же період. Нині університет очолює ректор Мельничук Степан Васильович, Заслужений діяч науки і техніки України, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор фізико-математичних наук, професор, Академік Міжнародної термоелектричної академії. Юридичний факультет Чернівецького університету з часу свого постання був впізнаваний серед інших юридичних вишів Австро-Угорщини непересічними постатями своїх викладачів та випускників. Так, першим деканом юридичного факультету Чернівецького університету став відомий австрійський вчений-правознавець того часу Фрідріх фон Ліблой. У 1878-1879 та 1890-1891 рр. він обирався ректором університету.

Загальноєвропейське, а пізніше й світове визнання прийшло до юридичного факультету Чернівецького університету дещо пізніше.

Поряд з ним у початковий період становлення факультету працювали Костянтин Томащук, Карл Гіллер, Фрідріх Клянвехтер, Ернест Груза, Артур Скедль, Франц Гауке, Альфред Гальбан, Карл Адлер, Генріх Зінгер. Спільною рисою їх усіх було те, що вони відзначалися яскраво вираженою свободою думки, незалежністю поглядів, наявністю громадянської позиції та ряду інших достоїнств, які завжди не підтримувалися та не віталися владою, особливо у столичних чи інших культурних центрах країни. Так розпочався мимовільний експеримент по концентрації високої науки та вільнодумства в одному місці та в один і той же час, проте на політичній периферії імперії. Дріжджі у дубову бочку з молодим вином було вкинуто. І природний результат цього не забарився.

Його принесли всесвітньовідомі вчені-мислителі Євген Ерліх, Ганс Гросс та Йозеф Шумпетер, які працювали на факультеті на зламі ХІХ – ХХ століть.Євген Ерліх був найвидатнішою із постатей вчених-юристів, які працювали будь-коли на юридичному факультеті Чернівецького університету. Є. Ерліх працював у Чернівецькому університеті майже піввіку, з 1896 року по 1918 рік включно професором римського права, вів семінар живого права, обирався деканом юридичного факультету (1901 р.) та ректором університету (1906 р.). Найбільшу відомість Є. Ерліху принесла та обставина, що він став фундатором соціологічної доктрини права, яка набула особливого поширення у світі в другій половині ХХ ст. Один з дослідників творчої спадщини Є. Ерліха В.С. Бігун у свій час резюмував: «…саме з ім’ям Ерліха довгий час асоціювали в Європі Чернівецький університет…».

Зокрема, Ганс Гросс став основоположником науки криміналістики, підготував й опублікував знамениті «Порадник для судових слідчих як система криміналістики» та «Кримінальна психологія», створив перший у світі Музей криміналістики, заснував журнал «Архів кримінальної антропології і криміналістики» (сьогодні він має назву «Архів кримінології»). Протягом 1898-1902 рр. Ганс Гросс викладав в Чернівецькому університеті курси кримінального процесу, матеріального кримінального права і пенітенціарного права, вів семінари з кримінального права. Навчальні дисципліни викладалась Гроссом у світлі класичної школи кримінального права, але у своїх працях Гросс дотримувався так званої школи молодих німецьких криміналістів і заснованого ним реалістично-психологічного напряму. Нині на юридичному факультеті діє аудиторія імені Г. Гроса.

 

Ще більше визнання і славу юридичному факультету Чернівецького університету приніс всесвітньовідомий вчений, один з найповажніших наукових опонентів Карла Маркса Йозеф Шумпетер, який впродовж 1909-1911р. викладав студентам курсфінансового права та ряд споріднених спецкурсів (фото зліва). До речі, його перебування на юридичному факультеті Чернівецького університету співпало з одночасною діяльністю тут світоча світової юридичної думки Євгена Ерліха, який у цей час викладав студентам юридичного факультету соціологію права з філософською глибиною проникнення у цей предмет. Значно пізніше, під час своєї роботи професором Гарвардського університету США Йозеф Шумпетер згадував своє творче спілкування з Євгеном Ерліхом, як «казку з 1001 ночі».На завершальному етапі австрійського періоду розвитку юридичного факультету тут працювали такі відомі вчені та організатори юридичної науки, як Франц Екснер, Адольф Ленц, Артур Скель, Фрідріх Кляйнвехтер, Карл Гіллер, Генріх Зінгер, Франц Гауке, Вальтер Гьорман цу Горбах, Карл Адлер, Ганс фон Фріш.

 

Франц Екснер – доктор права, професор австрійського кримінального права і кримінального процесу

Адольф Ленц – доктор права, професор австрійського кримінального права і кримінального процесу

Фрідріх Кляйнвехтер – доктор права, ректор 1882-1883, 1893-1894 рр.

 

Карл Гіллер – доктор права, професор, ректор 1885-1886 рр. Декан факультету 1882-1883, 1895-1896 рр. Професор австрійського кримінального права

Генріх Зінгер – доктор права. Ректор 1887-1888 рр. Доцент церковного права

Артур Скедль – доктор права, ректор 1898-1899 рр. Професор цивільно-процесуального права

Румунський період діяльності юридичного факультету Чернівецького університету випав на 1918-1940 роки. В цей час докорінно змінилися ідеологія та філософія юридичної освіти і науки, роль особистості у них. На місце вільнодумства та свободи, духу творчості і навіть здорового суперництва, що панували у середовищі професорсько-викладацького та студентського колективів юридичного факультету Чернівецького університету австрійської доби його розвитку, які принесли йому блискучі результати, прийшли сувора формальна дисципліна у навчальному процесі, відвертий етатизм у науці, апологетика румунської держави, що еволюціонувала до фашистської диктатури. Тому і видатних постатей у цей час діяльності факультету виявилося незрівнянно менше у порівнянні з попереднім періодом його розвитку (Г. Дрегенеску, К. Ісопеску-Грекул)). Протягом усього радянського періоду історії Буковини – 1940-1990 роки – юридичний факультет у Чернівецькому державному університеті не існував.

Юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича було відроджено з 1 травня 1991 року, за декілька місяців до постання України як суверенної держави. Ідея відродження юридичного факультету у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича належить його випускнику 1926 року Леону Вовку,який у поважному віці ще працював керівником групи юристів-експертів з питань оподаткування на одному з великих промислових підприємств Канади. Він повідав її Петру Станіславовичу Пацурківському, коли той восени 1990 р. у складі делегації викладачів та студентів Чернівецького   університету   перебував   на   стажуванні   у   Саскачеванському   університеті   (Канада).   До речі, за іронією   долі П.С. Пацурківському, з часом д.ю.н., проф., Заслуженому юристу України, довелося стати найголовнішим проектувальником-конструктором цієї ідеї і водночас таким же її виконавцем – у 1991 р. він обійняв посаду декана юридичного факультету та залишається на ній незмінно по даний час (фото знизу). Ідею підтримав тодішній ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степан Степанович Костишин, який у свою чергу звернувся за допомогою у відродженні юридичного факультету до тодішнього ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктора Васильовича Скопенка. У відповідь прозвучало: спільними зусиллями відродимо факультет.

Авторство формули відродження юридичного факультету належить тодішньому декану юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка Владлену Гнатовичу Гончаренку: юридичний факультет заново постав у Чернівецькому університеті імені Юрія Федьковича у формі філії юридичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка з подвійним підпорядкуванням її обом університетам на началах консенсусного управління.

Така формула відродження зробила можливим з першого ж року існування цієї філії навчати її студентів найкращим професорам та доцентам юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Інституту держави і права імені В.Корецького НАН України та Львівського національного університету імені І.Франка: Василю Лук’яновичу Мунтяну, Миколі Івановичу Козюбрі, Олександру Оксентійовичу Шевченку, Лідії Костянтинівні Вороновій, Володимиру Миколайовичу Шаповалу, Леоніду Васильовичу Ковалю, Михайлу Макаровичу Михеєнку, Опанасу Андрійовичу Підопригорі, Галині Іванівні Балюк, Михайлу Йосиповичу Штефану, Віталію Петровичу Марчуку, Віктору Федоровичу Мелащенку, Володимиру Олександровичу Котюку, Михайлу Івановичу Неліпу, Сергію Дмитровичу Шапченку, Надії Юріївні Пришві, Олені Павлівні Орлюк, Ярославі Іванівні Безуглій, Валер’яну Васильовичу Молдовану, Володимиру Васильовичу Носіку, Ярославні Миколаївні Шевченко, Наталії Вікторівні Воротіній, Зориславі Василівні Ромовській, Володимиру Михайловичу Косаку та іншим.

Лекції з цілої серії актуальних спецкурсів з правознавства студентам цієї філії систематично читали гостьові професори з юридичних факультетів Гельдельбергського (Німеччина), Цюріхського (Швейцарія), Віденського (Австрія), Краківського (Польща), Лок-Хевенського (США), Саскачеванського (Канада) університетів та ряду інших вузів країн світу.

Після п’ятиріччя перебування у статусі філії юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка погодженим рішенням Вчених рад обох університетів у 1996 році він був «відпущений» у вільне плавання у надзвичайно бурхливому, переповненому ризиків та небезпек океані пострадянської юридичної освіти і науки. Яким він став наприкінці першого десятиліття цього вільного плавання між Сціллою потреб та Харибдою можливостей їх задоволення у незвіданому попередниками пострадянському освітньому і науковому просторі, і зафіксував словами назви цього нарису відомий професор Цюріхського університету Манфред Ребіндер.

Відроджений юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича не став би зразком синтезу і моста правових культур народів Заходу та Сходу, як би не були прикладені справді титанічні зусилля його істинних фундаторів – професорів та доцентів насамперед юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з тодішнім його деканом Владленом Гончаренком. Низький уклін їм усім!

Дріжджі для мізків знову зробили свою справу бездоганно: з часу відродження юридичного факультету у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича його співробітниками та вихованцями захищено понад 10 докторських та понад 100 кандидатських дисертацій. На цьому факультеті завдяки спільним зусиллям усіх задіяних до його творення осіб склався оригінальний та високопродуктивний, творчий науково-педагогічний колектив, об’єднаний у шість кафедр: кафедру теорії та історії держави і права (завідувач д.ю.н., проф. Михайло Васильович Никифорак), кафедру конституційного, адміністративного та фінансового права (завідувач д.ю.н., проф. Петро Станіславович Пацурківський),кафедру цивільного права (завідувач к.ю.н., доц. Ніна Дмитрівна Гетьманцева), кафедру кримінального права та криміналістики (завідувач к.ю.н., доц. Сергій Ігорович Нежурбіда), кафедру міжнародного права (завідувач д.ю.н., проф. Аурел Зіновійович Георгіца), кафедру правосуддя(завідувач к.ю.н., доц. Олександр Валентинович Гетманцев). На усіх кафедрах, разом взятих, нині працює 9 докторів юридичних наук, професорів та 58 кандидатів юридичних наук, доцентів. Детальніша інформація подається по кожній кафедрі окремо.

Цілий ряд бувших співробітників та вихованців факультету виросли з рідних пенат і нині працюють на провідних науково-педагогічних посадах в інших вузах України та зарубіжжя: Микола Костянтинович Якимчук, д.ю.н., проф., нині перший проректор Національної академії прокуратури України (м. Київ), Наталія Яківна Якимчук, д.ю.н., професор кафедри державно-правових дисциплін цього ж вузу, Антон Антонович Козловський, д.ю.н., проф., нині завідувач кафедри конституційного та адміністративного права факультету економіки, менеджменту і права Національного транспортного факультету (м. Київ), Тамара Анатолівна Латковська, д.ю.н., проф. і Вікторія Дмитрівна Сидор, д.ю.н., доц. нині працюють у Чернівецькому факультеті Національного університету «Одеська юридична академія»; Савчишин Мар’ян Ілліч, доктор філософії Ягелонського університету (Польська Республіка), нині працює професором кафедри філософії права цього ж вузу.

За особливий внесок у відродження та подальший розвиток юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Вченою Радою університету у різний час було присвоєно звання Почесного доктора університету Віктору Васильовичу Скопенку (1995)і Володимиру Миколайовичу Шаповалу (2007), Почесного професора університету Владлену Гнатовичу Гончаренку (1995) і Лідії Костянтинівні Вороновій (2000).

Владлен Гнатович Гончаренко

Лідія Костянтинівна Воронова

Володимир Миколайович Шаповал

Нині юридичний факультет Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича знову постав як сузір’я яскравих особистостей-педагогів та постатей-науковців. Він знову впізнаваний за іменами його педагогів та випускників, живе активним творчим життям.

Разом з Лігою студентів Асоціації правників України 2012 році започатковано Всеукраїнську школу студентів з фінансового права.

Ці конференції та інші аналогічні їм заходи знайшли позитивний резонанс серед науковців-правників на усьому пострадянському просторі, а опубліковані їх матеріали до нині затребувані як метрами юридичної науки, так і правознавцями-початківцями та практикуючими юристами.

На юридичному факультеті здійснюється підготовка фахівців-правників за усіма освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр права, юрист-спеціаліст, та магістр права, функціонує постійно діюча докторантура зі спеціальності 12.00.07 (адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право) та постійно діюча аспірантура зі спеціальностей 12.00.01- теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень; 12.00.02 – конституційне право та право місцевого самоврядування; 12.00.07 і 12.00.12 – філософія права. За роки їх функціонування захищено дві докторських дисертації (Латковською Тамарою Анатолівною у 2008 році та Якимчук Наталією Яківною у 2010 році) та завершується підготовка ще двох докторських дисертацій (Гаврилюк Русланою Олександрівною, захист очікується у 2013 р. та Волощук Оксаною Троянівною, захист очікується у 2014 р.) та захищено 42 кандидатських дисертації. Нині на денній формі навчається 918 студентів, на заочній – 886 студентів. З часу відродження юридичного факультету підготовлено 1315 магістрів права та 3864 юристів-спеціалістів. Серед них Арсеній Яценюк, Юрій Ключковський, Віталій Марчак, Наталія Якимчук, Мар’ян Савчишин, Андрій Пишний, Оксана Продан, Павло Петренко, Віктор Гогоц, Костянтин Коніщев, Дмитро Гладков, Ростислав Лісовий та багато інших відомих в Україні та за її межами політиків, правників-науковців, юристів-практиків.

Активнішим стало міжнародне співробітництво професорсько-викладацького складу та студентів факультету у навчальній діяльності, стають систематичними майстер-класи провідних професорів та доцентів факультету у європейських вузах та професорів європейських вузів на юридичному факультеті.

Зокрема.

З 10 по 18 жовтня 2010 р. проф. П.С. Пацурківський читав лекції зі спецкурсу «Еволюція природи пострадянського фінансового права» студентам Вищої школи права і адміністрації в Перемишлі-Жешуві.

З 1 по 10 жовтня 2011 р. проф. зв. д-р габілітований Кшиштоф Скотніцький, зав. кафедрою конституційного права Лодзького університету читав лекції магістрам фінансово-правової спеціалізації кафедри зі спецкурсу «Конституційне фінансове право країн-членів ЄС».

З 5 по 30 жовтня 2012 р. усім магістрам юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича лекції зі спецкурсу «Міжнародний захист прав людини» англійською мовою читав професор Лаурінас Бієкса з Вільнюського університету Mykolas Romeris.

В цей же час, з 5 по 30 жовтня 2012 р. лекції зі спецкурсу «Основні сучасні теорії злочинності: порівняльний аналіз» читав зав. кафедрою кримінального права і криміналістики доц. Нежурбіда С.І. для студентів університету м. Грац (Австрія).

Доцент кафедри правосуддя А.Л. Паскар з 1 жовтня по 30 листопада у межах міжвузівського співробітництва за проектом «Erasmus Mundus» читає румунською мовою для студентів юридичного факультету Ясського університету (Румунія) лекції зі спецкурсу: «Порівняльно-правовий аналіз кримінально-процесуальних кодексів України та Румунії».

Уже п’ятий рік триває співробітництво на договірній основі між юридичним факультетом ЧНУ ім. Ю. Федьковича та Інститутом Левіта (США) у межах проекту «The BUILD Initiative» («Побудова незалежності та продовження демократичних традицій в Україні»), у якому з боку юридичного факультету щорічно бере участь від 50 до 100 студентів старших курсів на добровільних засадах. Під час осіннього та весняного семестрів вони слухають спецкурси професорів з університетів США та відомих американських суддів, а влітку виїжджають на одномісячне стажування при різних правничих інституціях США.

Юридичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича бере участь у міжнародній операційній програмі ЄС «Румунія – Україна – Молдова: 2007-2013» в рамках грантового проекту «Транснаціональний і освітній обмін в галузі Європейських студій як сприяння зменшення ефекту кордону на східному Рубежі ЄС». В останньому конкурсному відборі студентів-претендентів на участь у цій програмі, який у м. Ясси проводив Ясський університет (Румунія), взяло участь 24 студента денного відділення юрфаку ЧНУ ім. Ю. Федьковича і одержали наступний результат: оцінку «А» за системою оцінювання ECTS 12 чол. (50 %), оцінку «В» за цією ж системою 10 чол. (41,67 %) і оцінку «D» – 2 чол. (8,33 %). В підсумку до участі в програмі було відібрано майже 92 % претендентів від юридичного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича.

Арсеній Яценюк Державний діяч, лідер Об’єднаної опозиції «Батьківщина» у 1996-1997 рр., асистент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права ЧНУ ім. Ю. Федьковича

Юрій Ключковський народний депутат України

Віталій Марчак д.ю.н., проф., суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області

Наталія Якимчук д.ю.н., проф. кафедри державно-правових дисциплін Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України, старший радник юстиції

Якщо вдатися до узагальнюючих показників, то за набутим на юридичному факультеті професійним фахом в Україні працює 95 процентів випускників магістратури та майже 93 проценти випускників-спеціалістів, що для умов ринкового суспільства у стані стагнації і навіть певної кризи є гідним показником, який засвідчує їх конкурентоспроможність на ринку праці завдяки належній професійній підготовці. Певна частка випускників факультету, найкраще підготовлених, працевлаштувалися за фахом в інших країнах.

Якщо скористатися з наявної статистики про працевлаштування випускників юридичного факультету у інших вимірах, то слід зазначити, що станом на вересень 2012 р. вони обіймають майже по 75 % штатних посад в органах прокуратури Чернівецької області, майже по 80 % штатних посад у судах, адвокатурі та нотаріаті Чернівецької області, також становлять більше половини штатних працівників органів СБУ та органів МВС України у Чернівецькій області, понад 200 чол. працює на посадах фахівців-правознавців у банківській системі України.

Молода правнича еліта України зростає, набирається необхідних знань, практичних навиків та вмінь в належних умовах, що відповідають новітнім європейським стандартам правничої освіти. Вона впевнено замінює юристів-фахівців у найширшому розумінні цього слова із ще «совковим» мисленням, непомітно для себе й усіх переростає в національну еліту України. Їх пришестя – це питання часу і затрачених творчих зусиль. Великими людей завжди робила одержима творча праця на благо народу.

Незабаром з’являться і феномени на кшталт Ганса Гросса, Йозефа Шумпетера, Євгена Ерліха чи ще колоритніші від них. Особистість породжує особистість. Це аксіома з часів Особистісної революції, яка вперше в історії людства відбулася ще в Античній Греції епохи Сократа.