Публічна лекція на тему «Конституційна реформа: виклики сьогодення»

27 червня 2017 року в рамках урочистих заходів, запланованих Чернівецькою обласною державною адміністрацією із нагоди  відзначення 21-ї річниці Конституції України, кафедра публічного права юридичного факультету, з метою інформування й популяризації конституційно-правової реформи в Україні, організувала проведення публічної лекції на тему «Конституційна реформа: виклики сьогодення».

Під час заходу доцент кафедри Сергій Боднар акцентував увагу на питаннях сучасного стану, перспектив конституційно-правової реформи в Україні, а також чинниках, які впливають на її перебіг. Оскільки з моменту становлення України як незалежної держави конституційно-правової реформа триває, однак змістовно-смислове навантаження, яке вкладається у  даний процес, має дещо неоднакове сприйняття суб’єктами конституційно-правових відносин.

Конституційно-правова реформа може здійснюватись насьогодні за двома основними напрямами: 1) шляхом внесення подальших змін до Конституції України; 2) втілення в життя базових конституційних принципів та норм Основного Закону. Тому, задля реалізації потенціалу, закладеного у положеннях Конституції, необхідне:

  • забезпечення прозорості діяльності парламенту, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
  • реформування системи врядування (публічної адміністрації);
  • реформа судочинства та правоохоронних органів, яка забезпечуватиме незалежність та ефективність функціонування судової гілки влади, приводитиме функції та повноваження правоохоронних органів у відповідність до європейських стандартів;
  • забезпечення реалізації громадянами своїх конституційних прав.

Проте існує потреба не лише у прийнятті актів, спрямованих на розвиток конституційних положень, але і в забезпеченні їхнього виконання. Адже, на думку багатьох зарубіжних експертів, основна проблема України полягає не стільки в недосконалості законів, скільки у їх невиконанні попри постійну деталізацію нормативно-правових актів.

Наріжним каменем конституційної реформи постає також проблема забезпечення незалежності суб’єктів, що розробляють конституційний текст, з тим, щоб Основний Закон став справді втіленням суспільного консенсусу, а не правовим актом, що на найвищому юридичному рівні узаконює приватні інтереси.

Таким чином, поряд із такими практичними завданнями конституційної реформи, як підвищення прозорості діяльності органів влади, реформування системи врядування, судочинства, забезпечення реалізації конституційних прав особи, одним із її головних викликів постає реформування Конституції на підставі розроблення методологічної бази такого реформування, а також – реалізації її положень виходячи із загальносвітових цінностей Людини та Права.