Вікторія Васильчук в рамках програми «Відкритий світ» відвідала США

З 29 березня по 8 квітня асистент кафедри філософії та теорії права Вікторія Васильчук взяла участь у програмі «Відкритий світ», що фінансується Конгресом США та здійснюється Центром лідерства “Відкритий світ” при бібліотеці Конгресу США, та адмініструється організацією Американські Ради з міжнародної освіти: ACTR/ACCELS (American Councils).

Програма «Відкритий Світ» передбачає одноденний інформаційний семінар у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні та тижневу професійну програму у приймаючому місті.

            Приймаючим містом було м. Ралі, штат Північна Кароліна (Raleigh, North Carolina), а місцевою приймаючою організацією International Focus Inc. (Raleigh/Research Triangle, NC) та Maria Adoskina (Director of the Open World Program at International Focus).

«Відкритий світ» організовує та проводить програми візитів за різною тематикою. Основна мета Програми – «формування кращого взаєморозуміння між Україною та Сполученими Штатами шляхом надання можливості делегатам безпосередньо спостерігати та пізнавати досвід американського політичного, ділового та громадського життя».

Тематикою програми OW-2017 делегатів у Raleigh, North Carolina була «Доброчесність у вищій освіті», тому в рамках програми було організоване відвідування та знайомство з роботою різних навчальних закладів (насамперед, університетів, а також коледжів та старшої школи), зустрічі, обговорення, круглі столи з представниками адміністрації, викладачами та студентами, презентації від керівників різних центрів та департаментів, не характерних для українських ВНЗ, екскурсії кампусами та вільне спілкування на професійні теми з американськими колегами.

Офіційний звіт Васильчук В.О. (завантажити)

Окремі висновки та враження від участі у Програмі.

Що зацікавило/сподобалось/вразило?

            Академічна доброчесність розглядається нашими американськими колегами, радше, не як морально-етичне, а як організаційне питання, що відповідає прагматичному американському ставленню до проблем та шляхів їх вирішення. Із спостережень та спілкування в рамках програми, я дійшла до висновку, що розуміння доброчесності як морально-етичного питання переводить проблему у площину боротьби з недосконалою людською природою (завдання складне та малоефективне), обумовлює пошук шляхів її вирішення у сфері виховних заходів, санкцій та покарання, перекладає відповідальність за випадки недоброчесності на студента-порушника, усуває університет та викладача як основних суб’єктів забезпечення академічної доброчесності у сфері вищої освіти. Ми, часом, боремося не «ЗА академічну доброчесність», а «ПРОТИ студента-порушника».

Підхід до проблем доброчесності як до організаційного питання зміщує акценти з репресивних методів боротьби на конструктивні, підвищує вимоги до викладача та ВНЗ як основної інституції, відповідальної за доброчесність в освіті, забезпечує широкий спектр засобів сприяння студентам у чесному та відповідальному навчанні, розглядає студента не як порушника, а як здобувача освіти, якому необхідно допомогти у засвоєнні принципів та методів навчання («навчити вчитися» ©), і університет приймає на себе відповідальність за виконання цього завдання.

Відповідь на питання, чому студенти списують, вдаються до плагіату, обману і шахрайства, шукають не у недостатньому рівні моральності студентів, а у сфері організації навчального процесу: брак часу, досвіду, інформації, необхідних для виконання завдання, недостатньо чіткі викладацькі інструкції, нерозуміння завдання студентом, страх, відсутність віри у власні сили, неможливість звернутися за допомогою тощо. Університети працюють над усуненням причин та умов академічної недоброчесності і охоче діляться своїм досвідом та напрацюваннями щодо реалізації цього завдання.

Основними інституційними засобами у сфері академічної доброчесності є:

Writing Centеr (Центр письма) – структурні підрозділи ВНЗ, основним завданням яких є допомога студентам у формуванні навичок виконання письмових робіт. У Центрах, які я відвідала, панує доброзичлива і невимушена атмосфера. Зі студентами працюють викладачі – шатні працівники центру та тьютори, якими переважно виступають здобувачі PhD (аспірантської програми). Центри мають якісно розроблені сайти з корисними, навіть, «життєво необхідними» ресурсами для студентів, які працюють над своїми письмовими роботами. Письмових робіт в процесі навчання багато. Сайти мають велику статистику відвідувань. Особисті зустрічі студентів з тьюторами (за попереднім он-лайн записом) можуть мати різний характер, бути груповими чи індивідуальними, стосуватися різних видів письмових робіт (есе, контрольні та підсумкові роботи з курсів, наукові статті й тези, дипломні роботи). Основний принцип роботи – тьютор працює не з текстом, він працює зі студентом, щоб допомогти йому зробити текст кращим.

Office of Faculty Professional Development або Department of professional excellence (Офіс професійного розвитку викладачів або Відділ професійної майстерності) – структурні підрозділи, які працюють над професійним рівнем викладачів, допомагають підвищувати кваліфікацію і викладацьку майстерність, надають підтримку молодим викладачам,  працюють з тими, хто «не хоче змінюватись». Необхідність постійного професійного зростання та вдосконалення розуміється як аксіома, і університети мають значні напрацювання у сфері підвищення кваліфікації викладачів: методичні матеріали, семінари, тренінги, воркшопи, залучення колег-тьюторів, консультування, корисна інформація на сайті і надзвичайно харизматичні працівники відділу – заряджають оптимізмом та бажанням вдосконалюватися. Викладачі пишаються своїми новими та ефективними методиками роботи і результатами, які вони дають у викладанні, з захопленням розповідають про навчальні успіхи своїх студентів, креативно виконані завдання, несподівані проекти. Метою роботи відділів є цікаве, якісне викладання, яке забезпечує зацікавленість та вмотивованість студентів і сприяє реалізації академічної доброчесності як принципу освітньої діяльності.

Court of Honor – суд доброчесності для студентів та адміністративна процедура у випадках недоброчесності викладачів. В університетах США проблема академічної недоброчесності також існує. Ситуацію не ідеалізують, реальний стан речей визнають, проблеми намагаються вирішувати, в тому числі і застосуванням санкцій. Суди доброчесності – це реально працюючі інституції, наприклад, report роботи одного з таких судів за 2016 рік складав понад 200 розглянутих справ. Вразила відвертість як з боку студентів, так і з боку викладачів щодо відомих їм випадків недоброчесної поведінки і відповідної реакції ВНЗ та академічної спільноти на ці вчинки. Суди доброчесності для студентів та адміністративна процедура у випадках недоброчесності викладачів мають розгалужену систему санкцій, які широко застосовуються у американських ВНЗ і які складно було б застосувати в Україні через законодавчі та відомчі обмеження. Американською академічною спільнотою глибоко сприйняте правило – визнання випадків недоброчесної поведінки та належна реакція на такі вчинки працюють краще на імідж університету, аніж замовчування і приховування фактів.

Зазначені інституційні засоби боротьби з академічною недоброчесністю у вищій освіті не вимагають докорінних змін, зламу системи та революцій, які не завжди гарантують очікувані результати. Вважаю, що поступові кроки, виконання реальних завдань по власних силах і навіть одиничні позитивні результати – це шлях змін, за які кожен суб’єкт української академічної спільноти може взяти на себе відповідальність.

Видалося важливим.

Місія Університетів у США охоплює три функції: освітня, науково-дослідницька та служіння громаді. Щодо цієї останньої: університети, отримуючи фінансову та організаційну підтримку від громади, усвідомлюють свою відповідальність перед нею та спроможність прислужитися їй у різний спосіб: безкоштовні консультації, документальний супровід та підтримка (наприклад, малого бізнесу, приватних підприємців, фермерів) у різних сферах діяльності; організація науково-популярних заходів, розрахованих на широкий загал; організація проектів, основною метою яких є допомога незахищеним верствам населення. Свій зиск від участі у таких заходах та проектах університети вбачають не в матеріальних вигодах, а в можливості здобуття практичних навичок студентами з одночасною допомогою community та окремим громадянам. Social Service не суперечить, а цілісно довершує освітній та науковий напрями діяльності університетів. Поєднання академічності та практичності здійснюється американськими ВНЗ абсолютно органічно і підсилює значимість університетів як соціальних інституцій.

Щиро вдячна Центру лідерства «Відкритий Світ» та організації, що номінувала мене на участь в програмі, Проекту сприяння академічній доброчесності в Україні – SAUIP, за можливість отримати новий досвід, неймовірні враження та натхнення для подальшої професійної діяльності.

Вікторія Васильчук